Джерела екологічної інформації, мотивації в тексті

Оцінка
Скачати

Що таке інформація, знає кожен журналіст. Це й сировина для роботи журналіста, і результат його роботи. Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі й навколишньому природному середовищі.

Що стосується екологічної журналістики, то тут доводиться мати справу з інформацією особливого роду – екологічною інформацією. Поняття "екологічна інформація" міцно ввійшло в нашу мову, у лексикон працівників засобів масової інформації та різних організацій, що працюють у галузі екології. При цьому, мабуть, говорячи про екологічну інформацію, різні люди мають на увазі зовсім різні речі, і багато проблем і навіть конфлікти виникають саме через різне тлумачення цього поняття.

Згідно з Конвенцією "Про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля", екологічна інформація означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про:

a) стан складових навколишнього середовища, таких як повітря й атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об"єкти, біологічні різноманіття та його компоненти, включаючи генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими;

b) фактори, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені вище в підпункті a) і аналіз затрат і результатів та інший економічний аналіз та припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища;

c) стан здоров"я та безпеки людей, умови життя людей, стан об"єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, фактори, діяльність або заходи, зазначені вище в підпункті b).

Екологічною інформацією можна назвати й урядову доповідь про стан навколишнього середовища, і замітку в газеті, і виступ експерта на науковій конференції, чи навіть розповідь сусідки про будівництво гаражів на місці парку. Окрім того, до екологічної інформації відносяться і різного роду результати вимірів, і наукові праці, і навчальні посібники. Формами представлення екологічної інформації можуть бути – книги, статті, радіо- і телерепортажі, компакт-диски, відео, бази даних, сайти в Інтернет тощо. Стаття в газеті, протокол визначення якості води в річці, фільм просвітницького характеру, офіційна доповідь про стан здоров"я населення – усе це приклади екологічної інформації. Читача цікавлять насамперед відомості про те, наскільки те місце, у якому саме ця людина живе і працює, придатне, комфортне і безпечне.

Доступ до інформації є одним із важливих чинників роботи журналіста. Проте отримавши наукову інформацію, варто замислитися, хто може бути її споживачем, у кого взяти коментар із приводу її практичного використання тощо. Кожен журналіст має власні джерела інформації. Їх необхідно постійно розширювати. Складемо певний перелік усіх наявних інформаційних ресурсів, обираючи з них найкращі для конкретного матеріалу. Урахування різних позицій та об"єктивне висвітлення проблем неможливі без залучення різноманітних, протилежних за оцінкою інформації джерел. Ними є, насамперед, редакційні та позаредакційні.

Редакційні:

·  Власні розслідування та ідеї журналіста.

·  Інформація, завдання та пропозиції редактора та колег видання.

Позаредакційні:

·  Листи, дзвінки читачів та відвідувачів редакції.

·  Інформація урядових та державних структур:

·  звіти, доповіді, закони, документи та постанови, промови політиків, заяви урядовців, прес-релізи та інші повідомлення офіційних прес-служб.

·  Статистичні звіти.

·  Партійна інформація.

·  Новини та бюлетені інформаційних агенцій.

·  Повідомлення та періодичні видання міжнародних організацій.

·  Матеріали журналістів інших ЗМІ.

·  Організації охорони здоров"я.

·  Організації захисту прав споживачів.

·  Об"єднання за інтересами.

·  Науковці вузів, дослідних інститутів тощо.

·  Депутати та матеріали їх передвиборчої кампанії.

·  Працівники сільського та інших галузей господарства.

·  Туристичні організації.

·  Поліція, працівники контролю дорожнього руху.

·  Військові, громадська оборона та Служба безпеки України.

·  Судові установи.

·  Підприємства різних напрямів діяльності, атомні та інші станції.

·  Неурядові організації.

·  Фонди та організації, котрі займаються розподілом грошей на проекти або благодійницькою діяльністю.

·  Церква.

·  Дитячі установи та навчальні заклади.

·  Наукова література та преса, довідники й спеціальні видання для журналістів з наукових проблем.

·  Різноманітні заходи для журналістів:

·  прес-конференції, брифінги, поїздки, зустрічі та "круглі столи", робота та засідання клубів спілок журналістів чи інших професійних об"єднань, семінари підвищення кваліфікації тощо.

·  Інтернет та електронна пошта.

·  Заходи для громадськості:

·  науково-популярні доповіді, виступи, конференції та їх матеріали,

·  свята та народні традиції тощо.

·  Події – від катастроф і акцій протесту до організації виставок, ярмарок, концертів тощо.

·  Населення (наприклад, думка пересічної людини "з вулиці").

·  Особисті знайомства, сім"я тощо.

На думку відомого канадського журналіста українського походження Віктора Маларека, "стосунки між журналістом та його джерелом можна розглядати, як емоційний та складний танок, вишуканий і напружений". Під час особистої зустрічі Віктор Маларек подарував авторові видання з власним досвідом. У контексті нашої теми особливо корисні такі приклади і рекомендації.

"Починаючи роботу з потенційним джерелом, треба залишатись якомога більш розпливчастим. Перед тим, як вскочити в річку, перевіряють температуру води. Так можна дуже легко відвернути від себе потенційне інформативне джерело, заявивши одразу: "Як мені стало відомо, населення, що проживає в маленькому містечку у північній частині провінції Онтаріо, п"є радіаційно забруднену воду, про що ви знали протягом багатьох років. Чому така бездіяльність?" Такий підхід може перерізати всі нитки, що ведуть до справи й ускладнить ваше розслідування, якщо взагалі його не припинить. Підхід має бути спокійним і дружнім. Почніть фразою: "Я тут оце працюю над питанням якості води в північній частині Онтаріо, і сподіваюся, що ви мені допоможете". Це обеззброює. Це є правдиво. І це відкриває двері для подальшого діалогу.

←Попередня Наступна→
1 2