Аналіз виробництва та реалізації продукції

спеціальності 6601 групи 1

Ковалевська Яніна Валеріївна

Перехід до ринкової економіки в Україні передбачає розв’язання багатьох виробничих, науково-технічних, організаційних проблем. Найскладнішими є організаційно-економічні проблеми, пов’язані з переходом до розмаїття форм власності, радикальної структурної перебудови економіки, орієнтацією на економічні важелі та стимули управління й менеджменту, поєднання різноманітних організаційних форм господарювання тощо.

Побудова ринкового організаційно-економічного механізму значною мірою залежить від удосконалення методології та організації комплексного економічного аналізу, особливо на рівні підприємства як первинної ланки економічної системи країни. В умовах ринкової економіки економічний аналіз суттєво змінює свою цільову орієнтацію, значно поглиблюється і розширюється зона аналітичного пошуку та діагностики, вдосконалюється методика та організація системних досліджень. Постає необхідність перебудови системи комплексного економічного аналізу відповідно до його нової функціональної ролі.

Зміст економічного аналізу становить комплексне і взаємопов’язане дослідження процесів і явищ господарської діяльності підприємств, об’єднань та їх структурних підрозділів, визначення на цій основі причинно-наслідкових зв’язків і тенденцій розвитку з метою обгрунтування та оцінки ефективності управлінських рішень за встановленими критеріями господарювання.

Виробничі результати зумовлюються системою завдань з виробництва і реалізації продукції, якими є максимально можли­вий випуск і реалізація продукції в умовах ринкової кон'юнктури за найбільш повного використання виробничих потужностей, до­сягнень науки і техніки, передового досвіду для забезпечення стійкого насичення ринку конкурентноспроможною продукцією та досягнення при цьому високих фінансових результатів. Отже, ви­робнича програма охоплює обсяг виробництва продукції, її струк­туру та асортимент, параметри конкурентоспроможності і рівень використання виробничого потенціалу.

Особливість формування виробничої програми в умовах ринку полягає в тому, що визначальними орієнтирами масштабів, асорти­менту, якості, ціни продукції виступають параметри ринку про­дукції: місткість ринку, ступінь насиченості, інтенсивність насичен­ня, параметри цієї продукції конкуруючих фірм, ефективність антимонопольної політики.

Загальна мета аналізу виробничої програми полягає в оптимізації номенклатури та асортименту виробництва продукції для ук­ладання договорів на її поставку і реалізацію, максимального вико­ристання виробничого потенціалу та забезпечення стійких фінансових результатів господарської діяльності. Для досягнення цієї мети необхідно здійснити такі пошукові дослідження: знайти партнерів господарської діяльності; виявити резерви виробництва і реалізації продукції; визначити нові ринки збуту продукції; сформувати нові потреби; прийняти оперативні управлінські рішення для забезпечення господарської діяльності по всій ієрархії.

Головним завданням господарської діяльності є виробництво високоякісної продукції та послуг з метою задоволення потреб народного господарства і населення.

Аналіз виробничої програми сприяє розвитку виробництва, поліп­шенню якісних показників праці і продукції, контролю за виконання планових завдань і договірних зобов'язань.

Перед початком аналізу виробничої програми вивчається ри­нок, на який буде постачатись продукція: попит на всі види про­дукції, наявність товарів-конкурентів і можливості зростання їх виробництва, наявність джерел сировини, інфраструктура реалі­зації та інші умови.

Ринок - це економічна категорія пов'язана з системою економічних відносин, обумовлених способом виробництва. Він є формою зв'язку між товаровиробником і споживачами. Йому властиві загаль­ноекономічні ознаки, які присутні у будь-якій суспільній системі.

Складовими елементами ринку є попит, пропозиція, ціна і кон­куренція.

Попит - це форма прояву платоспроможної потреби в товарах соціальної групи людей чи суспільства в цілому.

Задоволення попиту визначається можливостями виробництва. При цьому, потреба і виробництво знаходяться в тісному діалек­тичному взаємозв'язку.

Потреба, в своєму розвитку, обганяє виробництво та стимулює його подальше зростання і вдосконалення. Вона є одночасно результатом виробництва і його збуджуючим фактором.

Коли попит переважає пропозицію, вводиться відпуск товарів за нормами, карткова і талонна форми задоволення попиту на життєво важливі продукти - хліб, тканини, сіль, газ, сірники, тощо.

Показниками попиту виступають: держзамовлення, договори з державними та іншими організаціями, заявки і запити підприємств, торгівлі та громадян.

Аналіз попиту та пропозицій дозволяє визначити лишки чи дефіцит видів продукції.

Дані таблиці 1 свідчать, що на місцевому ринку виробів АН, МТ і ЕД було недостатньо, а виробів КВ і МП - більше потреби.

 Таблиця 1. Аналіз попиту і пропозицій за видами продукції, тис.грн.

Незбалансованість пропозицій з попитом негативно характеризує роботу підприємства.

Для ринкової економіки характерним є раціоналізм: продавець віддає перевагу товарам з вищою ціною, а покупець - з нижчою. Якщо ціни однакові, то купують товари з кращим дизайном, вищою якістю. Виробник не повинен виробляти товар, який не користуєть­ся попитом. Перед виробником завжди стоять питання: Що виробля­ти? Як виробляти? Для кого виробляти?

Кожний ринок знаходиться під впливом закону попиту: платоспроможний попит знаходиться в обернено пропорційній залежності від ціни - чим вища ціна, тим менший попит на товар, і навпаки.

Показником чутливості споживачів до зміни ціни продукції слугує коефіцієнт цінової еластичності Ке, який вимірюється за формулою:

Ке = зміна попиту/зміна ціни

Виходячи з того, що чисельник або знаменник Ке може бути від'ємним, до уваги береться лише абсолютна величина коефіцієнта еластичності.