Характеристика основних макроекономічних моделей народного господарства

Оцінка
Скачати

Реферат

на тему:

Характеристика основних макроекономічних моделей народного господарства

Виконав:

- Тернопіль 1998 -

Зміст:

1. “Класична” макроекономiчна модель

2. Макроекономiчна модель М. Кейнса

3. Монетаристська макроекономiчна модель

4. Моделi мiжгалузевого балансу

“КЛАСИЧНА” МАКРОЕКОНОМIЧНА МОДЕЛЬ

Схеми економiчного кругообiгу (вiд «моделi» Кене до сучасних схем вiдтворення) не є повноцiнними макроекономiчними моделями. Вони лише вiдсторонено (абстрактно) показують необхiднi пропорцiї вiдтворення, не вказуючи на iснування можливих диспропорцiй (тобто порушень макроекономiчної рiвноваги), тим бiльше - на їх причини та подолання. Тому насамперед вони мають теоретичне значення, їм важко, а то й неможливо знайти практичне застосування.

Проте економiчна теорiя створила макроекономiчнi моделi, якi насамперед спрямованi на з'ясування причин наявних диспропорцiй i шляхи досягнення макроекономiчної рiвноваги.

Марною справою було б шукати у працях видатних представникiв класичної полiтичної економiї А.Смiта, Ж.Б.Сея, Д.Рiкардо, Дж.С.Мiлля якоїсь закiнченої макроекономiчної моделi, але опис її, спираючись на економiчнi принципи, якi вони сповiдували, можна в загальних рисах зробити.

Зокрема, А.Смiт прийшов до висновку, що координацiя трудової дiяльностi мiльйонiв людей i досягнення пропорцiйностi i рiвноваги економiчного розвитку здiйснюється «невидимою рукою» об'єктивних економiчних законiв, ринкового механiзму вiдносин мiж людьми. Вiн писав: «Кожна людина мислить лише про власну вигоду, але невидима рука, яка його спрямовує, приведе його до результату, про який вiн i сам не помишляв».

Отже, Смiт вважав, що пропорцiйнiсть суспiльного господарства здiйснюється довершеним механiзмом ринку (цiною, попитом i пропозицiєю), який дiє об'єктивно (незалежно вiд волi i бажання людей), як «невидима рука», i не потребує державного втручання («держава повинна виконувати роль нiчного сторожа», що охороняє приватну власнiсть).

Ж. Б. Сей намагався деталiзувати окремi елементи i механiзм дiї  «класичної» макроекономiчної «моделi». Вiн вважав пропозицiю товарiв тим  фактором, що визначає рiвень доходу i зайнятостi населення. Тому слiд всiляко збiльшувати пропозицiю, нарощуючи виробництво. Пропозицiя у «моделi» Сея сама породжує свiй попит, тобто виробництво будь-якого обсягу продукту автоматично забезпечує доход, який необхiднiй для закупiвлi всього продукту на ринку: пропорцiйнiсть забезпечується автоматично. При цьому усi заощадження дорiвнюють iнвестицiям. Сей, як i Смiт та Рiкардо, вважав, що глибокi диспропорцiї вiдтворення неможливi при нормальному функцiонуваннi об'єктивного ринкового механiзму.

Таким чином, «класична» макроекономiчна «модель» - це модель економiки, яка саморегулюється i не потребує якогось стороннього впливу.

Цi iдеї розвивались представниками неокласичного напряму в економiчнiй теорiї (насамперед А.Маршаллом, Дж.Б.Кларком, А.Пiгу). Навiть в умовах, коли ринкову економiку час вiд часу вражали  циклiчнi  кризи,   вони  заперечували  необхiднiсть макроекономiчного регулювання, вважаючи що ринковий механiзм має достатньо можливостей для подолання диспропорцiй, якi виникали, встановлення економiчної рiвноваги.

Слiд вiдзначити, що самого поняття «макроекономiка» тодi не iснувало (макроекономiчну теорiю розробив Дж.Кейнс), не iснувало й особливої потреби в розробцi макроекономiчних моделей, як моделей активного регулювання пропорцiй суспiльного виробництва i встановлення його рiвноваги.

Iдея макроекономiчного регулювання i моделювання виникла тодi, коли стало зрозумiло, що ринковий механiзм сам не в змозi подолати наростаючi диспропорцiї, встановити втрачену рiвновагу. Переломним моментом стала найглибша в iсторiї ринкової економiки економiчна криза 1929-33 рр. (так звана «велика депресiя»). У деяких країнах (США, Великобританiї, Швецiї) уряди намагались застосувати нетрадицiйнi методи стабiлiзацiї, адже методи, якi застосовувались за неокласичними рекомендацiями - маневрування ставкою проценту i рiвнем заробiтної плати, перестали давати ефект. Держава почала бiльш глибоко втручатись у процеси вiдтворення. Проте вiдчувалась нагальна необхiднiсть створення нової економiчної теорiї, яка б пояснила причини порушень економiчної рiвноваги i дала  рекомендацiї по її досягненню, тобто створила загальну модель економiчного розвитку в нових умовах.

Таку теорiю створив Дж.М.Кейнс (1883-1946 рр.). Основнi положення даної теорiї викладенi в його працi «Загальна теорiя зайнятостi, проценту i грошей» (1936р.).

МАКРОЕКОНОМIЧНА МОДЕЛЬ ДЖ. М. КЕЙНСА

Основною причиною порушення економiчної стабiльностi Кейнс вважав неповну зайнятiсть трудових ресурсiв (безробiття), тому й поставив за мету створення економiчної моделi повної зайнятостi» Але досягти повної зайнятостi можна лише через регулювання всього суспiльного вiдтворення як єдиного цiлого. Тим самим Кейнс поклав початок дослiдженню макроекономiки - сфери економiчних вiдносин людей на рiвнi всього суспiльства. Вiн довiв, що макроекономiка має свої, вiдмiннi вiд мiкроекономiки, тобто найнижчого рiвня економiчних вiдносин людей, закономiрностi розвитку, економiчнi принципи i категорiї.

Класична i неокласична теорiї зосереджували увагу на аналiзi мiкроекономiчних процесiв, а кейнсiанська теорiя - на аналiзi процесiв у макроекономiчнiй сферi. Тому Кейнса з повним правом можна вважати «батьком» макроекономiчної теорiї.

В основу нової макроекономiчної моделi лягли кейнсiанськi теорiї сукупного попиту, споживання i мультиплiкатора доходу i зайнятостi.

Теорiя сукупного попиту Кейнса виходить iз заперечення твердження Сея про те, що нiбито пропозицiя створює власний попит на товари, вона перевернула причинно-наслiдковий зв'язок мiж попитом i пропозицiєю. По Кейнсу, не пропозицiя створює попит, а попит створює пропозицiю.

Саме спiввiдношення мiж попитом i пропозицiєю визначає рiвень доходу, споживання i зайнятостi. Але на короткому вiдрiзку часу рiвень пропозицiї постiйний, даний, тому рiвень виробництва i зайнятостi залежать вiд сукупного попиту.

←Попередня Наступна→
1 2 3 4
Характеристика основних макроекономічних моделей народного господарства 2.8 з 5 на основі 4 оцінок від 4 користувачів