Cимоненко Василій Андрійович

Оцінка
Скачати

Бігла стежка в далеч у губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, наівки полюбились Ніжні і замріяні пісні.

В них дзвеніло щастя непочате, радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле на жнива.

Ті пісні мене найперші вчили Поважати труд людський і піт, Шанувать Вітчизну мою милу, Бо вона одна на цілий світ.

Бо вона одна за всіх нас дбає, Нам дає і мрії, і слова, Силою своєю напуває, Ласкою своєю зігріва.

 З нею я ділити завжди буду Радощі, турботи і жалі, Бо у мене стукотить у грудях Грудочка любимої землі.

 

       Україні

Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм.

Коли грозує далеч неокрая У передгроззі дикім і німім, Я твоїм ім’ям благословляю, Проклинаю іменем твоїм.

Коли мечами злоба небо крає І крушить твою вроду вікову, Я тоді з твоїм ім’ям вмираю І в твоєму імені живу!…

* помстилися *

На Грубу Дрова затаїли злобу І вирішили добре припекти Оцю не раз обсмалену особу. Не довго думали, вхопилися за діло.

Ну й що ж? Нічого. ПОГОРІЛИ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Енциклопедичний довідник

2. Українська література, 11 клас

3. Збірка біографій письменників України,  Київ-1995

4. Культура України (60-70 рр. ХХ ст)

←Попередня  Наступна→
1 2
Cимоненко Василій Андрійович 4.3 з 5 на основі 11 оцінок від 11 користувачів