Співвідношення релігії та духовного досвіду з сучасним раціоналізмом

Оцінка
Скачати

Славіна Інна Віталіївна

Співвідношення релігії та духовного досвіду з сучасним раціоналізмом

  Питання про духовний досвід настільки поширене і вимагає такої глибини розуміння, що неможливо вичерпати його всесторонньо, оскільки воно торкається всіх сфер життя. У даній проблемі можна відмітити лише головні його аспекти, необхідні для досягнення тієї великої цілі, яка дасть нам щастя, велич і наблизить нас до божественного.

  Перш за все нам потрібне відчуття божественного і та віра, яка витікає з цього почуття. Той, хто прагне стати на духовний шлях, повинен мати віру та впевненість у існуванні Божого начала. Кожен з нас знає в певній мірі з досвіду, що означає відданість,- творча відданість якомусь ідеалу чи особі. На духовному шляху відданість необхідна, вона по суті властива людській природі. До життя потрібно відноситись критично, вивчати явища, зважувати їх і формувати про них думку, але деякі речі ми просто сприймаємо на віру. В житті завжди доводиться комусь або чомусь довіряти. І цілком зрозуміло, що необхідна певна доля віри - віри справжньої і надихаючої. Людина, зосереджена на собі, завжди дбаюча лише про себе, не може і близько підійти до «священних воріт» віри. Але в цьому і є наше нещастя, і цим ми самі звужуємо коридор нашого світогляду. Якщо ми хочемо бути молодими,- а на духовному шляху необхідно бути молодим,- ми повинні відчувати закоханість в Божественність та віру в духовного вчителя.

  Бути учнем, для того, хто лише наблизився до цього процесу, який відкриває багатосяжні горизонти, дає розуміння самого відношення до життя. Людина стає ніби мініатюрним відображенням в світі Божественного, світі, - за яким намагається йти і від якого чекає розуміння та спокою. На цьому шляху нам необхідні певні якості для прогресування вперед.

  Перш за все, ми повинні бути чистими - фізично та морально, що і буде слугувати першим етапом прогресування вперед. Також чистота думки:  не обманювати, не злословити. Ми не досить володіємо своєю мовою, але це одна з найважливіших умов, яка потрібна учневі. Потім знову таки контроль над розумом і тілом. Також важливою якістю є простота. Ми повинні бути майже блаженними, тобто настільки простими, щоб нічому не надавати значення, ніколи не ображатися, не засмучуватися, рахуватися зі всіма, але собі не приділяти особливої уваги. Важливо мати відкритий розум, сильний, широкий, готовий вивчати будь-яке явище спокійною та врівноваженою думкою. Мабуть найважливішим аспектом є відмова від матеріальних цінностей. Необхідно бути чистим «контейнером» вмісту знань.

  В свій час Дж. Арундель сказав: “Відносно релігій мені хотілося б сказати дві

 думки; по-перше, нам потрібно поверутися до Великого Засновника Релігії, або іти вперед до Нього. Не важливо хто саме цей Засновник, - чи Христос, чи Будда, Магомет чи Шрі-Крішна. Але кожна людина, що належить до тої чи іншої релігії, повинна намагатися підійти ближче до її Засновника.  Постарайтесь усвідомити Його як живу Сутність і жити тим життям, яким Він живе до цих пір. Кожна людина вільна вважати, що її віра особисто для неї краща від всіх інших, але вона не має права говорити, що ця віра є краща ніж всі інші; кожен повинен сповідувати свою релігію”. (1)

  В християнстві, в його глибинах, які є в Євангелії та у практичному досвіді християнства, пізнання істини залишається невідірваним від самої Істини. Шляхи пізнання прокладаються та йдуть схожими дорогами як у християнстві, так і у практиці індуїзму.

  Тут не має критичного відношення до пізнання, яке ми зустрічаємо у богословів пізніших часів. Прагнення до пізнання не є фанатичним аспектом релігійного знання; тут накопичується досвід, отриманий від поступального руху пізнання, визначаються і рекомендуються різні способи, які полекшують досягнення бажаного стану свідомості, визначаються умови, без присутності яких пізнання не може відбутися. Зокрема, це умова попередньої роботи людини над собою, попереднього очищення та заспокоєння всіх духовних і розумових рухів. І якщо є різниця між досвідом християнським і ведантичним в широкому змісті, то він відрізняється у відсутності в християнському, зокрема, в православному досвіді, “наукової” обробки всіх знань, які назбирались за віки в цій області. Можна сказати, що християнство уникало наукової класифікації явищ, що відкривались на попередніх стадіях усвідомлення, побоюючись їх.

  Результатом таких побоювань стало відчутне приниження значення розуму і його місця в божественній сфері життя людини. Ведантичні вчення не боялися можливостей розуму і не боялися давати чіткі описи різних станів свідомості, пов’язаних з детально розробленою класифікацією явищ, що зустрічаються на перших етапах пізнання. Схема цих поглядів може бути викладена наступним чином: стани душі пов’язані і залежать від стану тіла.

  Другий етап - вироблення стану зосередження на вибраному об’єкті думки. Те саме ми знаходимо і в досвіді святих отців, різниця лише в ступені розробки методів і розповсюдженні практики. Максим Ісповідник називав цей стан “молитвою”. Можна сказати, що молитва - це прагнення помислів до Бога при відсутності будь-якої розсіяності. Таким чином, молитва є не самоціллю, а засобом зосередження розуму в його прагненні до Бога.

  Історико-філософські думки народів Європи можна показати як історію поступового та постійного забуття - забуття її першоджерел, в ході якого появу видатних мислителів можна порівняти із спалахом блискавки.

  У цьому житті людині не дано побачити Бога, так як за своєю природою вона просто не має здатності до цього. Але все таки людині дано пізнати Бога у Його Діяннях. Проте це не може відбутися за одну ніч, в прекрасному сні. Навпаки, Богопізнання потребує серйозних зусиль, великої і могутньої волі, недопустимої при відсутності чистоти. Нам, людям, дане право подорожувати з ціллю нашого власного самовдосконалення. Саме розвиток потенціалу духовного світу людини, розвиток мислення й волі особистості, приводить до більшої її сталості й незалежності щодо впливів фізичних процесів та соціальної атмосфери.

←Попередня Наступна→
1 2 3
Співвідношення релігії та духовного досвіду з сучасним раціоналізмом 2.5 з 5 на основі 2 оцінок від 2 користувачів