Банківське кредитування: організація, суб'єкти та основні принципи

Оцінка
Скачати

Національний  Університет

  “Києво – Могилянська Академія”

РЕФЕРАТ

Банківське кредитування: організація, суб’єкти та основні принципи

Виконав: студент 3 курсу ФПрН

Шестопал Руслан

                                Київ –1999

     Кредитування (основні поняття, субєкти)

З-поміж всіх традиційних видів діяльності  комерційних банків  надання кредитів  завжди було і залишається  головним джерелом їхнього прибутку  незважаючи  на зростання  додаткових послуг.

Правові основи надання, використання і повернення кредитів та регулювання взаємовідносин між суб’єктами, що виникають у процесі кредитування визначається Положення про кредитування (затв. Постановою Правління Національного банку України 28 вересня 1995р. №246), а також Закон України “Про  банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.

Згідно зазначеному положенню, кредит –це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове  користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Кредитор – суб’єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Позичальник – суб’єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності, строковості.

Головними ланками кредитної системи є  банки та кредитні установи, що мають ліцензію  Національного банку України, які одночасно виступають у ролі  покупця і продавця існуючих у суспільстві тимчасово вільних коштів.

Комерційні банки, що мають відповідну ліцензію Національного банку України на право проведення  операцій з валютними цінностями, можуть виступати в ролі покупця і продавця тимчасово вільних коштів у іноземній валюті. Банківська система шляхом надання кредитів організовує й обслуговує рух капіталу, забезпечує його залучення ,акумуляцію та перерозподіл у ті сфери виробництва та обігу, де виникає дефіцит капіталу.

                            Види банківського кредиту

Кредити, які надаються банками, поділяються :

 1.За строками користування на:

        -   Короткострокові  кредити можуть надаватися банками у разі     тимчасових фінансових труднощів, що виникають у зв’язку з  витратами виробництва  та обігу, не забезпечених  надходженнями коштів у відповідному періоді.

-  Середньострокові  кредити можуть надаватись на оплату обладнання, поточні витрати , на фінансування капітальних вкладень.

- Довгострокові кредити  можуть надаватись для формування основних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на  реконструкцію, модернізацію та розширення вже діючих основних фондів, на нове будівництво, на приватизацію тощо.

2.За забезпеченням :

а) забезпечені заставою

б) гарантовані

в) з іншим забезпеченням

г) незабезпечені (бланкові)

3. За ступенем ризику :

а) стандартні кредити

б) кредити з підвищеним ризиком

4.За методами надання:

а) у разовому порядку

б) відповідно до відкритої кредитної лінії

в)гарантійні (із заздалегідь обумовленою датою  надання, за потребою, із стягненням комісії за зобов’язання)

5.За строками погашення :

а) водночас

б) у розстрочку

в) достроково (за вимогою кредитора або за заявою позичальника)

г) з регресією платежів

д) після закінчення обумовленого періоду ( місяця, кварталу)

               

                                        Форми кредиту

Суб’єкти господарської діяльності використовують такі форми кредиту : банківський,  комерційний, лізинговий, іпотечний,  бланковий, консорціумний. Фізичні особи – споживчі кредити (лише в національній валюті ).

          Відповідно до чинного законодавства  комерційні банки мають право на отримання від Національного банку України , як банку останньої інстанції, кредитів через  кредитні аукціони, ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх договорів.

          Кредитні відносини між комерційними банками визначаються на договірних засадах, шляхом укладення кредитних договорів, які мають передбачати  права та зобов’язання сторін з належним оформленням  прав за міжбанківськими кредитами.

          Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, яка визначає відносини з питань перерозподілу матеріальних фондів і характеризує кредитну угоду між двома суб’єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті регулюють свої господарчі  відносини і можуть створювати  платіжні засоби у вигляді векселів – зобов’язань боржника  сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Об’єктом комерційного кредиту можуть бути  реалізовані товари, виконані роботи, надані послуги щодо яких продавцем надається відстрочка платежу.

У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших  угод про надання кредиту не укладається. Погашення комерційного кредиту може здійснюватися шляхом сплати боржником за векселем; передачі векселя відповідно до чинного законодавства іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ) ; переоформлення комерційного кредиту на банківський. У разі оформлення комерційного кредиту не за допомогою векселя, погашення такого кредиту здійснюється на умовах, передбачених договором сторін.

                                      Лізинговий кредит

Лізинговий кредит – це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди. Лізинг є формою майнового кредиту. Об’єктом лізингу є різне рухоме та нерухоме майно. Суб’єктами лізингу можуть бути лізингодатель ( суб’єкт господарювання, що є власником об’єкта лізингу і здає його в  оренду), користувач, виробник (суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво або реалізацію товарно – матеріальних цінностей).

                                      Іпотечний кредит.

Іпотечний кредит – це особливий вид економічних відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути  іпотечні банки або спеціальні іпотечні компанії, а також комерційні банки. Позичальниками можуть бути юридичні та фізичні особи, які мають у власності об’єкти іпотеки або мають поручителів, які надають під заставу об’єкти іпотеки на користь позичальника. Предметом іпотеки при наданні кредиту доцільно використовувати : житлові будинки, квартири, виробничі будинки, споруди, магазини, земельні ділянки, що є власністю позичальника і не є об’єктом застави за іншою угодою.

←Попередня Наступна→
1 2 3 4 5
Банківське кредитування: організація, суб'єкти та основні принципи 5 з 5 на основі 12 оцінок від 12 користувачів