Використання мовного впливу як засобу маніпуляції

Оцінка
Скачати

Одна з перших перекладенихх робіт з НЛП називалася "З жаб у принци". Власне саме по цій стратегії і йде вся робота іміджмейкера, що веде свій об'єкт до максимально позитивного полюса. Слід також зазначити статті професора Н. Конюхова "Психотехнологии передвиборних баталій", де запропоноване виділення двох типів електорату: з метапрограмою "загальне" і з метапрограмою "розходження". Одні схильні виділяти загальне, подібне, аналогічне, вони менш ситуативны і менш піддані впливу емоцій. Інші бачать в усьому розходження, розбіжності, контрастності, для них важлива схильність кандидата  до нового, до динамізму своїх поглядів. Перший тип виборця відрізняється стабільністю інтересів, на нього потрібно впливати задовго до початку виборчої кампанії. Завчасна агітація людей з метапрограмою "розходження" не має змісту, оскільки їм найбільше приїдається повторюваний стиль переконання. Таким чином, різні типи виборців отримали різні типи роботи з ними.

Чорний ПіАр містить наступні 4 компоненти :

1. розповсюдження слухів

2. неправдива інформація

3. сублімінальні прийоми впливу

4. чорна пропаганда

щодо розповсюдження слухів та неправдивої інформації, то це ще дость зрозумілою Що ж таке сублімінальні методи впливу? Сублімінальні –це такі комунікативні впливи, які відбуваються незалежно від свідомості того, на кого впливають.

 Так, наприклад, в експериментальній радіопєсі (котра транслювалась в Латинській Америці) про нашестя пришельців з сусідньої планети страшних марсіан-кровопивців диктори називали “марсистами”.

  На каналі Інтер диктори називають блок Віктор Ющенка “Наша Україна”  нашистами.

  На президентських виборах 1999р.сублімінальними впливами користувалась  найбільш  цілеспрямовано і ефективно лише команда Кучми. Причому те, що вони застосовували можна віднести лише до першого, елементарного ступеня сублімінального впливу. Але і цього вистачило, щоб перемогти конкурентів, які апелювали до свідомості виборців. Дуже часто те, що на свідомому рівні сприйняття виглядало абсолютно нормальним, на несвідомому шкодило їм.

Лише кілька прикладів. Мабуть всі ще пам’ятають рекламний ролик Мороза – “ВиМОРОЗимо паразитів!”. Багато хто сприйняв це як вдалу знахідку.З точки зору свідомого сприйняття – звичайно, але з несвідомого – навпаки. У несвідомому слово “тепло ” є словом зі знаком плюс, а от “холод” зі знаком мінус. Якщо врахувати, що ролик Мороза почали крутити по ТБ саме коли настали осінні холоди а в багатьох оселях вимкнули опалення, то можна уявити скільки виборців втратив за власні гроші Олександр Олександрович. І нший різновид цього ролика, коли “нові українці” відпочивають на пляжі, а потім із заметіллю приходить Мороз – був так само невиграшним для лідера соціалістів. Тому що образ моря, сонця, пляжу є одним з найпопулярніших символів щастя, спокою і благополуччя. Отож Мороза могли сприймати, як загрозу щастю і добробуту.

   Кампанія кучми була побудована за дуже простою, але ефективною схемою : Президент у несвідомому виборців повязувався виключно із позитивними явищами та майбутнім. Враховували ще одну різницю між свідомим і несвідомим сприйманням виборців. Припустимо, якийсь політик критикує опонента у дуже експресивних виразах. На свідомому рівні слухачі сприймають його слова саме в тому значенні, яке закладає промовець, а в несвідомому ця критика викликає негативні емоції, які чітко повязуються з особою промовця.

  Саме тому Кучма дуже мало критикував конкурентів (принаймні це мало оприлюднювали). Зате безперервно щось поліпшував, відкривав, дарував. Кучма дедалі більше на несвідомому рівні викликав позитивні емоції, а им самим і симпатію. У його виступах переважали слова з позитивним емоційним забарвленням. А гасло “Обирай майбутнє!” у цьму контексті навіть більш вдале, ніж російське “Голосуй, а то проиграешь!”. А тепер згадаєм, якою була лексика в опоненті в Кучми: катастрофа, драма, геноцид, трагедія, зубожіння, розкрадання, вимирання…

  Яскраво ця закономірніст виявилась і в листівках-слоганах. Можна припустити, як люди на рівні несвідомого сприймали листівки різних політиків.

     Євген Марчук: “Я йду на вибори, щоб відвернути катастрофу”.(асоціація Марчук – катастрофа). Олександр Мороз: “Всерйоз і надовго!” (немає жодного зв’язку з передвиборною кампанією, зате виникає асоціація з якоюсь російською кампанією періоду розквіту трастів). Леонід Кучма : “Все буде добре!”, “Купуйте українське!”(асоціації Кучма-добре, Кучма-українське).

   Усі наведені приклади — варіанти того самого ефекту; ідеологічна і (чи) поведінкова програма впроваджується в підсвідомість, обходячи свідомий опір на зміст тексту. Коли ж людина усвідомлює, у чому її намагаються переконати, це вже несублімінальний вплив, як би брехливим і “чорним” не був його зміст.

Чорна пропаганда — повідомлення з неправдиво зазначеним джерелом. Цим вона відрізняється від білої і сірої пропаганди (відповідно, з поверни зазначеним джерелом і без вказівки такого). 

Листівки повідомляють небилиці про карне переслідування кандидата із слізним благанням до виборців забезпечити його депутатською недоторканністю, тому що “якщо N не буде сидіти в Думі, то сяде у в'язницю”. На таких фальшивках ніколи не зазначена адреса друкарні, але читачі не зауважують подібних дріб'язків. Багато політиків щиро обурювалися фальшивим випускам газети  “Сільські вісті”. Зміст “Сільських вістей” був не просто абсурдним, оповідки на кшталт того, що один із кандидатів ходив під себе, а інший займався онанізмом, просто не могли не викликати огиди. Автори цього і не намагались зробити так, щоб хтось повірив у їхні публікації, метою було інше – повязати це почуття огиди з прізвищем конкурента.

…На вулиці з'являються хлопчики відверто гомосексуального вигляду з жінкоподібними голосами і з плакатами, що закликають «голосувати за нашого М».

…Старим у село привозять у подарунок… презервативи.  Нахабні юнаки і дівчата знущально пояснюють, як і для чого презервативи варто використовувати, доводять, що це самий коштовний сувенір і що люди тільки в силу своєї сільської темряви не зрозуміли його принадності. Зрозуміло, щедрим дарувальником виявляється конкуруючий кандидат…

3 4 5 6
Використання мовного впливу як засобу маніпуляції 6.5 з 5 на основі 17 оцінок від 17 користувачів