Особливості навчання усного монологічного мовлення ліцеїстів старших класів

Оцінка
Скачати

Особливості навчання усного монологічного мовлення ліцеїстів старших класів.

В Україні 90-ті роки стали періодом радикальних змін як в суспільстві, так і в освіті. Виникли оновлені форми освіти, нові типи закладів. З кожним роком посилюється інтернаціоналізація практично всіх аспектів життя в країні, оскільки результати технологічних, економічних, фінансових і політичних змін справляють значний вплив на її розвиток. Тому перед суспільством постала проблема творчих, всебічно розвинутих спеціалістів високої кваліфікації.

На підставі Закону України «Про освіту» з метою забезпечення оптимальних умов для виявлення і розвитку творчих здібностей учнівської молоді, а також цілеспрямованої, професійно орієнтованої підготовки юнаків і дівчат створюються середні загальноосвітні навчально-виховні заклади академічного типу, до яких відносяться гімназії, колегіуми, ліцеї. Вони покликані забезпечити підвищений рівень загальної середньої і професійної освіти учнівської молоді. За їх допомогою частково вирішується проблема інтеграції середньої і вищої освіти, науково-дослідницьких центрів, виробничих об’єднань.

Таким чином ліцеї надають загальну середню освіту за державним стандартом в обсязі загальноосвітньої школи третього ступеню та здійснює поглиблену профільну підготовку учнів, орієнтуючи їх до вступу на відповідні спеціальності вищих закладів освіти.

За 1994-1998 роки на Україні було відкрито понад 200 ліцеїв. Провідні ідеї їх створення — це забезпечення умов для реалізації педагогічних інновацій і технологій, надання учням наукових, техніко-технологічних, інформаційно організаційних знань з основ сучасної трудової діяльності в галузях економіки, інженерії, тощо.

Проаналізувавши нормативні документи кількох ліцеїв України зі спеціальностей математичного профілю, ми можемо зробити висновок, що ці заклади своїм головним завданням визначають розвиток нахилів, здібностей і обдарованості, творчого мислення, потреби і вміння самовдосконалюватися; формування готовності до трудової діяльності, здійснення всебічної кваліфікаційної підготовки учнів до здобуття вищої освіти по спеціальності.

Основною проблемою організації навчання в ліцеях математичного профілю є те, що програми для навчальних закладів даного типу не розроблені, тому основним документом, який регулює навчально-виховний процес, є навчальний план, який складається на основі затверджених Міністерством  освіти України базових навчальних планів із конкретизацією шкільного компоненту освіти та профілю поглибленої підготовки учнів. Ліцеї залишають за собою право розробляти і впроваджувати власні програми навчальної та науково-методичної роботи з урахуванням державних стандартів.

Основною проблемою складання навчального плану з іноземної мови в ліцеях математичного профілю є невелика кількість годин, відведених на цей предмет по причині великої навантаженості по профільним дисциплінам математичного циклу. Проаналізувавши календарні плани викладачів ліцеїв Чернігівської області і міста Києва, ми прийшли до висновку, що в закладах даного типу навчання іноземної мови починається з лексичного і граматичного матеріалу 5 класу загальноосвітньої школи. Щодо монологічного мовлення, яке є об’єктом ношого дослідження, то навчання в більшості ліцеїв починається з тематики 5-6 класу при обсязі висловлювання на рівні старших класів. Таким чином обсяг матеріалу семи років навчання загальноосвітньої школи ліцеїсти повинні подолати за 2-4 роки при середній кількості годин іноземної мови — 3 години на тиждень. (Дивись табл. 1)

Таблиця 1., год. на тиждень.

Назва ліцею

8 кл.

9 кл.

10-11 кл.

Природничо-науковий ліцей №145, м.Київ

5

3

2

Фізико-математичний ліцей-інтернат, м.Київ

3

3

Педагогічний ліцей, м.Керч

3

3

3

Педагогічний ліцей, м. Ніжин

4

Педагогічний ліцей, м.Чернігів

4

За програмою ліцеїсти повинні вміти в монологічній формі робити коротке повідомлення про певні події; розповідати про події та факти, передавати зміст прочитаного та прослуханого, використовувати для цього оціночні кліше; описувати явища та об’єкти; характеризувати людей, їх вчинки, обгрунтовувати своє висловлювання.

Метою навчання монологічного мовлення в ліцеях є формування у ліцеїста вмінь вірно, логічно і послідовно, комунікативно вмотивовано користуватися засвоєним мовним матеріалом для вираження своїх думок. До того ж, в певних ситуаціях, пов’язаних з професійною діяльністю (доповідь, тези до конференції та ін.) ліцеїст повинен вміти робити повідомлення, давати описи, роздуми, тобто висловлювати і доказувати свою думку по питанням, пов’язаним з конкретною метою.

В проаналізовних нами навчальних планах виділяється 1-2 години індивідуальних консультативних годин, спрямованих на проблему подалання великого обсягу матеріалу за відносно невеликий період навчання. На наш погляд дана проблема не може бути вирішена екстенсивними методами збільшення навчальних годин. Необхіден пошук внутрішніх резервів навчання монологічного мовлення, яким, на наш погляд, повинен виступати комплексний індивідуальний підхід до навчання іноземної мови.

Ще однією проблемою навчання даного виду мовлення є те, що ліцеїсти приходять з різних шкіл і рівень їхнього володіння мовним матеріалом різниться, і у більшості ліцеїстів не відповідає базовому рівню. Цю проблему відмічають всі викладачі опитаних ліцеїв. Причиною низьного рівня володіння ліцеїстами монологічним мовленням, на наш погляд, є не тільки недостатня кількість годин і низький рівень знань і умінь іншомовного монологічного мовлення, закладених на протязі навчання в середніх класах загальноосвітніх шкіл. Однією з причин є недостатній розвиток психологічних характеристик ліцеїстів, таких як пам`ять, словесно-логічне мислення, абстрактне мислення та інших.

Кафедрою психології Ніжинського державного педагогічного університету було проведене тестування ліцеїстів, метою якого було виявлення рівня розвитку оперативної пам`яті,  сформованості абстрактного, логічного мислення, сталості уваги. Результати тестування показали, що достатній рівень обсягу оперативної пам`яті мають 63% ліцеїстів фізико-математичного профілю, абстрактного мислення — 47%, словесно-логічного мислення — 45%, сталості уваги — 49%. Ці дані свідчать про недостатність розвитку психологічних якостей ліцеїстів, необхідних для успішного оволодіння як іноземною мовою, так і рядом інших предметів. За таких умов іноземна мова повинна бути не тільки загальноосвітнім предметом, а й засобом розвитку особистості. Згідно з концепцією Р.П.Мільруда розвиваючі резерви іноземної мови як предмета найповніше розкриваються у умовах діяльнісного підходу. Розвиваюче навчання засобами іноземноі мови може бути реалізовано, якщо глибоко вивчаються і враховуються індивідуально-психологічні особливості усвоєння змісту навчання школярами. Особливе значення мають мовні здібності учнів в поєднанні з іншими психологічними умовами, які впливають на рівень навчаємості школярів з іноземної мови (Мільруд Р.П. 1989: 25).

←Попередня Наступна→
1 2 3 4 5
Особливості навчання усного монологічного мовлення ліцеїстів старших класів 3.3 з 5 на основі 6 оцінок від 6 користувачів