Екологія та ландшафтна екологія

Оцінка
Скачати

Кафедра екології

Реферат  з курсу “Ландшафтна екологія”

на тему

“Екологія та ландшафтна екологія”

Написано студентом ФПН-3

Викладач :

Київ 1999 р.

Як усім відомо , екологія — це  наука , що займається  вивченням взаємозв’язків у природному середовищі . Так було до 70-х років , зараз цими питаннями займається загальна екологія. Основними завданнями загальної екології  є такі :

1) вивчення з позицій системного підходу загального стану сучасної біосфери планети  , причин його формування та особливостей розвитку під впливом природних та антропогенних факторів ( іншими словами вивчення формування , існування та функціонування біологічних систем усіх рівнів у взаємозв’язку з атмосферою , літосферою та техносферою ) ;

2) прогноз динаміки стану біосфери в часі та просторі ;

3) розробка шляхів гармонізації взаємовідносин людського суспільства й природи , збереження здатності біосфери до самовідновлення та саморегулювання з урахуванням основних екологічних законів і загальних законів оптимізації взаємозв’язків суспільства та природи .

На думку деяких авторів Ландшафтна екологія знаходиться десь на перетині екології живих організмів ( розділ теоретичної екології ) ; науки про раціональне використання та охорону природних ресурсів т.з. енвайроменталогію та науки про техногенні фактори забруднення довкілля ( практичні розділи екології ) . В екології елементарна одиниця – екосистема (єдиний природний комплекс , утворений за довгий час живими організмами й середовищем , в якому вони існують , і де всі компоненти обміном речовин та енергії ,при чому в системі повинна бути стабільною , та повинен чітко і стабільно функціонувати кругообіг речовин ) ; в ландшафтній екології елементарна одиниця – геосистема  ( клас полігеокомпонентних природних систем , які виділяються з реального тривимірного фізичного простору як його певний об’єм  , у межах якого протягом деякого періоду природні елементи й процеси завдяки існуючим між ними та з зовнішнім середовищем відношенням певного типу ( генетико-еволюційним ,  позиційним , речовинно-потоковим та ін. )  упорядковуються у відповідні цім відношенням  структури з характерними інваріантними ознаками та динамічними змінами ) ; погодьтеся , що між двома ціма термінами є суттєва різниця .

Тепер давайте подивимося в чому специфіка Ландшафтної екології , чому і як вона виділяється в окрему науку . Почнемо з розглядання  екологічного підходу .

Під екологічним сприймається декілька різних пі⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪⨪&# […] екосистема),уже немає.

Це завдання вирішується в рамках науково-екологічного підходу, який грунтується на концепції екосистеми. Як і геосистему , її складають ті самі геокомпоненти , проте в більшості визначень екосистеми явно або посередньо вказується на те, що один з  геокомпонентів відіграє в ній роль центру («хазяїна»), а решту розглядають як його периферію («дім», «середовище»), тобто як компоненти , вплив яких на «центр» екосистеми визначають його стан і взагалі можливість існування. На відміну від моделі геосистеми , класична модель екосистеми моноцентрична .

Залежно від мети дослідження в ролі «центру» екосистеми виступають різні  компоненти, причому не тільки природного середовища (виділяють, наприклад, екосистему міста). Проте для екологічного  підходу характерний біоцентризм, тобто виділення та аналіз екосистем, центром яких є окремі представники .виду (аутекологічний підхід), певна популяція (популящйно-екологічний підхід ) або ж сукупність організмів різних видів (синекологічний підхід). Концептуальний зміст моделі екосистеми не зміниться, якщо в її центрі поставити не біокомпонент, а будь-який інший, наприклад, грунт. У цій можливості криється значний методологічний потенціал екосистемної моделі.

У моно- та поліцентричності ряд дослідників вбачають , принципову різницю відповідно між еко- та геосистемами. З таким твердженням, висловленим японським ученим М. Нумата (1966), а згодом і В. С. Преображенським, можна було б погодитись, якби сучасні  екологічні дослідження й надалі грунтувались на моноцентричній моделі екосистеми. Але з широким розвитком експериментальних екологічних досліджень,  імітаційного моделювання екологія вийшла з рамок класичної моноцентричної моделі. І хоч біоцентричні традиції екологічного підходу до аналізу природних систем зберігаються, сучасні  уявлення екологів щодо принципової структури екосистеми близькі  до концепції  геосистеми.

Характерною особливістю екосистеми є її позаранговість. Як екосистему можна  розглядати і окрему краплину води,  озеро,  територію з-невизначеними межами, яку займає певна популяція. З цією особливістю пов'язана другорядність територіального аспекту в екологічному аналізі. Для нього більш важливим є не межі та розміри екосистеми, а процеси, які в ній відбуваються. При цьому значна увага приділяється біотичним процесам, а з абіотичних аналізуються переважно ті  що безпосередньо пов'язані з  «центром» екосистеми. 3в'язки між елементами, що належать до периферії екосистеми, нерідко нехтуються. При аналізі компонентів екосистеми акцент робиться не стільки на їх властивостях, генезисі , будові  скільки на функціях, які вони відіграють в екосистемі. Пріоритет функціонального аспекту аналізу екосистеми визначає  способи її декомпозиції на структурні частини (продуценти—консументи-редуценти та ін.) , зв'язки між ними (трофічні, консортивні та ін.), вибір параметрів, які описують екосистему тощо.

При вивченні впливу зовнішнього середовища на екосистеми звертають увагу переважно на оцінку можливостей їх існування та ефективності функціонування в різних діапазонах дії факторів. На цій основі розроблено ряд конструктивних концепцій — лімітуючого фактора, екологічної ніші, а також методи градієнтного аналізу. 3 нею також пов'язана традиційна для екології  більша увага до ординації, ніж до класифікації екосистем.

←Попередня Наступна→
1 2 3
Екологія та ландшафтна екологія 6.3 з 5 на основі 19 оцінок від 19 користувачів