"Великий казкар" Г.–К. Андерсен

Оцінка
Скачати

Великий казкар

Є поблизу зелених берегів Данії невеличкий острів Фюн. Саме там у місті Оденсі в сім’ї шевця Ганса Андерсена та його дружини Ганни-Марії 2 квітня 1805 року народився син Ганс-Крістіан, якому судилося стати найзнаменитішим казкарем світу.

Однак шлях його до всесвітньої слави був непростий і повчальний.

Батько Ганса-Крістіана помер,коли хлопчикові ледве виповнилося одинадцять років. Матері його було важко дати освіту синові і в чотирнадцять років він покидає рідне містоі їде шукати щастя до столиці ­–  Копенгагена. Хлопчик хотів стати актором. І хоча тут його спіткала прикра невдача, однак перші спроби писати власні п’єси були помічені. Йому надають стипендію і право безкоштовного навчання у латинській школі.

Молодий Андерсен починає писати вірші і друкує поезію”Вечір”.Це сталося у 1827 році, а вже через три роки виходить друком його перша збірка. Цю книгу Андерсена прочитав і підтримав своєю авторитетною думкою видатний датський поет Еленшлегер.

Ганс-Крістіан подорожує. Перед спостережливими очима молодого датчанина розкривається природа і життя Німеччини, він знайомиться із столицею Франції – прекрасним Парижем, здійснює захоплюючі подорожі по Швейцарії та Італії. Але у древньому Римі його наздогнав лист із сумною звісткою: у притулку для бідних померла його мати. Ті перші, найстрашніші хвилини горя розділив з ним і душевно підтримав знаменитий земляк – датський скульптор Товальдсен, який жив і працював у Римі.

З подорожі по італійській землі Андерсен привіз свій перший роман “Імпровізатор”, який було надруковано у 1835 році. Читачі прочитали роман… і невдовзі забули. Однак надруковані того ж таки року , – двома випусками, –  у травні і в грудні “Казки, розказані дітям” зажили всесвітньої слави.

Усе те, що Андерсен робив професійно у своїй акторській роботі, у віршах та прозі, – в казках набуло рис геніальності. Він прекрасно імпровізував, коли клав в основу своїх казок датський фольклор, і його твори ставали неперевершеними у своїй оригінальності. Він створював казки на власні сюжети, підказанні самим життям у далеких і тривалих подорожах. А таких Андерсен звершив аж двадцять дев’ять, побувавши не тільки в країнах Європи, але й в Азії, і навіть в Африці. Його було наділено даром перевтілення, який став йому у пригоді, коли Андерсен писав свої знамениті казки “Русалочка”, “Непохитний олов’яний солдатик”, “Дикі лебеді”, “Соловей”, “Снігова Королева”, “Гидке каченя” та багато інших.

У 1843 році Андерсен змінив назву своїх казок на “Нові казки”, 1852 році він уперше назвав їх “Історіями”, в них все більше з’являється сумної поезії, роздумів над швидкоплинністю людбкого життя.

1846 року письменник випустив “Казку мого життя” – то був перший варіант автобіографії, який було доповнено у 1855 році.

“Я приношу користь світові, – казав Андерсен, – а в цьому весь сенс, вся радість життя.”

Літературна казка – молодша сестра казки фольклорної. Фольклорна казка пронесла крізь тисячоліття погляди різних народів на природу, на навколишній світ, на стосунки з міфічними істотами. Не існує такого народу, котрий не мав би чудових казок, де у примхливому, незвичайному візерунку переплітаються фантізія й дійсність. У казках своєрідно відбиваються історія, побут, звичаї, характери людей, їх вдачі і сподівання. Казка вбирає широкий світ думок, мрій людини, розкриває явища реального світу несподівано свіжо, з нового і незвичайного боку.

З появою писемної літератури народна казка привертає увагу митців слова. І надалі вже існують два види казок – народна і літературна. Літературна казка є дітищем казки народної, від якої вона походить.

Г.-К. Андерсен був не тільки творцем літературної казки, він був ще й вдумливим дослідником її художніх особливостей.

Датський казкар вважав, що в літературній казці все повинно бути “надто казковим і разом з тим – правдивим.” Сучасні літератори закидали йому, що його казки цу й не казки водночас. Справді, Андерсен був настільки оригінальний, що не вкладався у визначені його попередниками закони і норми казки. Він писав і казки, і казкові оповідання, і романтичні вірші у прозі – й усюди він був Андерсеном, завжди неповторним і новим, завжди своєрідним, привабливим і поетичним, справжнім творцем літературної казки, що так і називається – андерсенівською.

У 1850–1870 рр., визначаючи жанр своїх фантастичних книжок, він уже писав – казки та історії. Сам письменник пояснював: “Історія – саме та назва, яку я вважаю найбільш слушною в нашій мові для моїх казок… народна мова розуміє під цим і просту оповідь, і найбільш сміливе породження фантазії”. 

Отже, Андерсен вкладав широкий зміст у поняття літературної казки і тому і тому пропонував називати свої твори навіть історіями. Важливою особливістю літературної казки він вважав оригінальність тем та образів, постійно підкреслював роль фантазії у її створенні.

“Я – наче вода, – казав Андерсен, – все хвилює мене, все відбивається в мені”. Йому всюди ввижалася казка. За кожним предметом, явищем природи, рослиною, деревом він бачив їхню історію життя і порівнював із людською долею. Так казку “Є ж різниця!” навіяла йому чудесна яблуня. Недаома Андерсен писав: “Більшість моїх казок створювалась так само. Кожен, хто дивитиметься на життя і природу очима поета, побачить, відкриє такі ж самі прояви краси, які можна інакше назвати “поетичною грою випадку”.

Андерсен завжди великої ваги ваги надавав деталі. Завдяки реальним деталям навіть найфантастичніші сюжетні “ходи” в його казках набувають характеру реальності, стають правдивими. У казці “Снігова королева” із великих сніжинок утворюється красуня з холодними сяючими очима, яка забирає хлопчика Кая до свого льодового палацу, а служники її – вітри й заметілі. Та юна герда, долаючи усі казкові, але такі реальні перешкоди, врешті решт рятує свого друга Кая з царства холоду. Вони разом вертаються до сонця і квітів рідної землі, щоб уже ніколи не розлучатися.

У казц “Кресало” собаки, які сидять на сундуках із мідяними, срібними та золотими монетами, мають фантастичних розмірів очі, які порівнюються з цілком реальними предметами: чайною чашкою, колисом від млина і навіть старовинною Круглою баштою у центрі Копенгагена.

←Попередня Наступна→
1 2
"Великий казкар" Г.–К. Андерсен 4.2 з 5 на основі 22 оцінок від 22 користувачів