Політична соціалізація молодших школярів

Оцінка
Скачати

Продовжуючи розгляд політичної соціалізації, конкретизуємо його, звернувши увагу на проблеми взаємозв’язку політичної соціалізації                           і освіти, виховання. Тобто розглянемо проблему політичної соціалізації                  у школі.

Як освіта забезпечує єдність процесів навчання і виховання, так і політична освіта є поєднанням процесів політичного навчання і виховання, будучи в свою чергу одним з головних елементів в процесі політичної соціалізації.

Освіта взагалі може розглядатись подвійно:

1) Як  процес  соціокультурної  комунікації;

2) Як соціокультурний інститут, що забезпечує процес соціокультурної комунікації. Система освіти мусить розглядатись як найважливіший соціокультурний регулятив розвитку суспільства. Політико – культурні норми, цінності, зразки, стереотипи транслюються між поколіннями, соціальними           групами за посередництвом освіти. Освіта є інститутом оновлення політичної культури, поєднуючи в собі і успадкування, і         оновлення політичної культури. Шкільна освіта виступає як          один з головних, базових етапів освіти, освіта в молодшій              школі – перший етап шкільної освіти – і тому відіграє дуже важливу  роль:  перевчити  завжди  важче,  ніж  навчити.

-15-

Легко побачити, що освіта і соціалізація мають дуже багато спільного.  Це і не дивно: освіта є одним із провідних засобів соціалізації, головна   риса        якого – цілеспрямованість. Можна сказати, що майже весь обсяг цілеспрямованого компоненту політичної соціалізації міститься в процесі освіти, а стосовно молодших школярів з упевненістю можемо відзначити, - сьогодні весь обсяг цілеспрямованої політичної соціалізації – у молодшій школі.

Цілеспрямування процесу освіти вимагає від тих, хто його планує і розробляє дотримуватись трьох правил, пов’язаних з особливостями політичної освіти,  політичної  соціалізації.

1) Не оновлення політичної культури в процесі політичної соціалізації в школі призведе до стагнації суспільного розвитку. (Очевидно, що політична культура – не статичний елемент політичної системи, а в сучасних умовах він тим більше не може бути таким).

2) Модернізація освіти, політичної освіти без урахування культурного контексту нації призведе до дестабілізації в суспільстві, конфлікту і конфронтації по лінії: старше покоління – молодше покоління; до знищення культурного ядра народу. Звичайно, конфлікт “батьки - діти” існував завжди, але його необачне поглиблення шкідливе для суспільства. Зрозуміло, що модернізація – неодмінний супутник прогресу, але історія знає багато прикладів того, як модернізацій ні манівці, модерністська утопія, заводили націю у глухий кут. Україні це знайомо – в нас ще живе гірке розчарування, пов’язане з тим, що добробут і процвітання не увірвались в кожен дім з проголошенням незалежності, а проголошення переходу до ринку і радикальних економічних реформ через шокову терапію обернулись не стрімким економічним злетом, а катастрофою. Менше  за  все  ми  хочемо  того,  щоб  з нашої роботи хтось зробив

-16-

висновок: мета виправдовує засоби, і тому виховання молодого покоління в дусі нових ідеалів і цінностей (у порівнянні з цінностями і ідеалами попередніх років) слід проводити радикальним шляхом, геть відкидаючи  все,  що  було   накопичене  в  політичному  досвіді  народу.

Навпаки, політично соціалізувати – це, на нашу думку, - не створити новий тип політичної людини, а дати можливість творчо розвиватись, самозмінюватись. Політична соціалізація в контексті шкільної освіти аж             ніяк не передбачає створення готового типу людини, з визначеним              набором якостей політичної культури, вона, на нашу думку, передбачає створення усіх необхідних базисних умов для включення механізмів           активної політичної соціалізації, політичної самоосвіти і самовиховання,           коли особа сама творить себе у світі політичного, а не є пасивним об’єктом чужого впливу. Гадаємо, навіть не треба пояснювати, що виховання                   осіб, здатних лише до пасивного засвоєння прищеплюваних моделей             мислення, відчуття і поведінки несе в собі загибель для демократії і громадянського   суспільства.

Пояснімо вище сказане. Для західних демократій однаково цінними                 є і консерватизм, і лібералізм, і соціал-демократія. Всі ці ідеології сприяють повноцінному розвитку демократичного суспільства і окремо, і – головне – будучи всі разом представлені в політичній палітрі суспільства. То ж         політична соціалізація в її цілеспрямованому аспекті і не повинна сприяти вихованню консерватора, ліберала чи соціал-демократа. Завдання полягає в тому, щоб представник нового покоління органічно засвоїв “обов’язковий” набір   базових   цінностей – розуміння   своїх   прав і свобод,  повагу  до  прав  і

………….………………………………………………………………………………….

1. Див.: Борцов Ю., Коротец И., Шпак В. Политология в вопросах                   и  ответах. – Ростов-на-Дону, 1998. – С. 342-346.

-17-

свобод інших, розуміння своїх обов’язків перед державою і суспільством             та чекання виконання суспільством і державою своїх обов’язків перед                    ним у відповідь. А вибір ідеологічних уподобань – вільний вибір особи – її симпатії соціал-демократії, консерватизму чи лібералізму – її особиста справа.   І взагалі вона може підтримувати будь-яку ідеологічну течію на свій            розсуд, якщо, звичайно, обрана нею ідеологія не передбачає порушення           прав і свобод людини, дискримінацію, розпалення ворожнечі в              суспільстві.

Зрозуміло, що в молодшій школі мова ще не може йти про активну політичну соціалізацію особи, політичну самоосвіту і самовиховання, але їх передумови мають бути закладені саме в цей період.

Підіб’ємо перші підсумки. Ми визначились із розумінням терміну “політична соціалізація”, при цьому звернули увагу на існуючі проблеми політичної соціалізації, з якими ми можемо стикнутись в сучасних умовах. Ми побачили, що ці проблеми – доволі суттєві і їх ігнорування може звести нанівець намагання вдало розпочати процес політичної освіти у молодшій школі. Це проблеми безідейності, негативного політичного досвіду старших поколінь та,  як їх наслідок, проблема внутрішнього конфлікту у дитині. Ми запропонували шлях, що повинен допомогти уникненню цих проблем – по-перше, наявність єдиної стратегічної узгодженої програми, ідеології, по-друге, надання переваги непрямим, прихованим методом впливу і політичній соціалізації.

3 4 5 6 7
Політична соціалізація молодших школярів 6.5 з 5 на основі 6 оцінок від 6 користувачів