Історія книгодрукування та перші книгодрукарі

Оцінка
Скачати

    Докладне вияснення історії нашого друкарст­ва має для нас, українців, велике значення, бо якраз воно особливо яскраво підкреслює стан нашої давньої культури, якраз воно по­казує, якими культурними були ми в ста­ровину. Стан нашого давнього друкарства давав нам тоді повну змогу не тільки займа­ти почесне місце серед цілого слов'янського світу, але й дорівнюватися технікою своїх видань культур­ним народам Європи.

Розпочавшись в Германії, друкарство надзвичайно швидко ширилося на всі сторони; але рух поширення його на периферії все зменшувався в міру віддалення від Ні­меччини. Перша друкована книжка Європи появилася в Майнці, в друкарні Гутенберга , 1450 р. Дальше поширен­ня друкарства по Європі видно з цеї таблички початків друкарства:

Італія

1464 р.

Іспанія

1474 р.

Венеція

1469 р.

Флоренція

1477 р.

Мілан

1469 р.

Лондон

1480 р.

Аусбург

1470 р.

Лейпциг

1481 р.

Нюрнберг

1470 р.

Данія

1482 р.

Париж

1470 р.

Португалія

1484 р.

Сицилія

1472 р.

Гамбург

1491 р.

Голландія

1473 р.

Відень

1492 р.

Угорщина

1473 р

Тюбинген

1498 р.

      Як бачимо, друкарство відразу пішло по Європі і до кінця XV віку вже ціла Європа вкрита була друкарнями.

Звичайно, із слов'янських народів найскоріше прийшло друкарство до тих, що найближче стикалися з німцями. Це були чехи, і вони перші розпочали слов'янське друкарство, ще року 1478. І дедалі на схід, тим пізніше пробивалося друкарство; головним чином серед слов'ян ширилося дру­карство вже з початком XVI віку. Ось ця табличка покаже нам поширення друкарства серед слов'янського світу:

Чехи

1478 р.

Білоруси

1517 р.

Українці

1491 р.

Серби

1553 р.

Серби-чорногорці

1493 р.

Росіяни

1564 р.

Поляки

Кін .15 ст.

Болгари

1641 р.

Як бачимо, по чехах українці займають перше місце серед цілого слов'янського світу, хоч безпосередньо й не стикалися вони з Європою так близько, як, скажімо, сусі­ди поляки.

Ось іще одна табличка—вже самого кирилівського друку. Перша книжка кирилівського друку появилася:

Українці (у Кракові)

1491 р.

Бєлград

1553 р.

Цетиньє

1493 р.

Москва

1564 р.

Венеція

1493 р.

Львів

1574 р.

Білоруси (Прага)

1517 р.

Остріг

1580 р.

Вільна

1525 р.

Київ

1617 р.

Як бачимо, західні українці займають тут уже перше місце, а далі на схід друкарство посувається дуже поволі.

Давня Україна, запровадивши в себе друкарство, хутко переконалася у великій освітній силі його. Цікаво підкрес­лити, що з українських друкарень виходили книжки не тільки богослужбові, але багато книжок і світського зміс­ту, і при тому різними мовами — церковно-слов'янською, польською та латинською, чим українське друкарство так відрізняється, скажімо, від друкарства московського, де друкувалися книжки переважно церковні.

   Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кири­лицею , серед цілого слов'янства були українські. Перший друкар українських книжок був родом німець — Швайпольт Фіоль, походив десь із Нейштадту в Франконії, де родина Фіолів була поширена. Рід Фіолів рано емігрував до Польщі і батько нашого Швайпольта (Святополка) жив, здається, в Любліні, а пізніше перейшов до Кракова. В той час у Кракові жило багато українців, тут була для них окрема православна церква. От десь з цими краківськими українцями й зійшовся Фіоль, і навчився від них мови .

     Головним ремеслом Фіоля було гафтярство—вишиван­ня шовком . Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною,  до всяких інженерних робіт. Фіоль бував у Німеччині, і тут добре приглядав­ся, а, може, і вчився різних технічних праць. У всякому разі вже на 1489 рік Фіоль настільки був видатним «механіком» у Кракові, що придумав особливі машини, «ніде до того не видані», для висушування копалень від води, на які король видав йому привілею.

          Де й коли вчився Фіоль друкарства, нічого не відомо. Певне, бував він у Німеччині і там навчився нового тоді друкарського ремесла; навчився від добрих майстрів, бо друки Фіоля не були гіршими від тогочасних німецьких друків.

          І певне, ще десь 1489 р., а може й раніше, Фіоль став до друкарської праці, до друку найперших українських книжок. Знайшов Фіоль і майстра, що надзвичайно гарно, за вказівками самого Фіоля, виготовив йому потрібний шрифт; був це теж німець — Рудольф Борсдорф з Брунсвіку, що жив у Кракові.

          Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Окто­їх  та Часословець, обидві 1491 р.; котра вийшла раніше, тобто котру з них вважати первенцем українського дру­ку—не відомо, але традиція вважає Октоїха 1491 р. за найпершу слов'янську книжку, друковану кирилицею. Крім цього, надрукував Фіоль ще дві книжки — Тріодь пісну  та Тріодь цвітну , але вже без зазначенню місця та часу дру­ку.          Збереглася звістка, шо Фіоль видрукував ще й п'яту книжку—Псалтир , але самої книжки до нашого часу не дійшло.

         Для кого друкував Фіоль свої книжки? Через те, що книжки ці — це найперші друковані книжки серед цілого слов'янського світу, честь їх належності нам, українцям, різні вчені не раз намагалися відняти від нас. Але рішає тут мова цих друків: там, де Фіоль не був зв'язаний тради­ційним церковно-слов'янським текстом, там мова його ви­дань має дуже багато відзнак живої української мови.

           Але праця Фіолева кінчилася трагічно: 1491 р. його арештувала краківська духовна інквизиція , і по довгій тяганині визволився Фіоль лише в середині 1492 р. Праця Фіолева спинилася, а книжки його, як каже переказ, спа­лено.

           По такій невдачі Фіоль покинув Краків і перебрався на Угорщину, до вільного королівського міста Левочі, Спишського комитату. Можливо, що Фіоль хотів тут ще зайня­тися друкарством, але на це він не мав вже матеріальних засобів. Помер Фіоль десь у 1525 р.

         Основоположником книгодрукування  у  Великому  князівстві Литовському  був  Георгій Франциск  Скорина – перший білоруський просвітник , визначний  діяч  всього  слов’янського  книгодрукування.

←Попередня Наступна→
1 2 3 4 5
Історія книгодрукування та перші книгодрукарі 3.7 з 5 на основі 24 оцінок від 24 користувачів