Соціальна журналістика

Оцінка
Скачати

План

Вступ

Розділ I

1.1 Журналістика найдавніших часів: виникнення публіцистики та ораторського мистецтва. Іхнвй вплив на публіку.

1.2 Виникнення християнської публіцистики та її вплив на суспільство.

1.3 Поява преси та її вплив на суспільство.

Розділ II

2.1 Роль сучасної соціальної журналістики у суспільстві.

2.2 Соціологія сім’ї та шлюбу в ЗМІ.

2.3 Політизована журналістика – дзеркало суспільних процесів у ЗМІ

Розділ III

3.1 Соціологія комунікацій.

3.2 Функції, види соціологічних досліджень.

3.3 Важливість соціальних проектів у суспільстві.

Висновки

Список літератури

Вступ

Актуальність теми. Темою дипломної роботи я обрала: „Роль соціальної журналістики у суспільстві”. На мою думку специфіка подання інформації є вкрай важливою. На сучасному медіаринку  інформації багато, але вона далеко незавжди висвітлюяться якісно і різносторонньо. Для того щоб не втратити конкурентноспроможність українські ЗМІ створюють велику кількість соціальних проектів. Проте детальне висвітвлееня проблем залишається поза увагою.

Мета роботи. Метою роботи стало дослідження соціальних проектів на сторінках преси та телебаченні. Вплив проектів на суспільство. Його позитивні та негативні наслідки.

Для того щоб довести влив  інформації на людей, яка їм подається і які це може мати наслідки, я дослідила і порівняла вплив журналістики від найдавніших часів до сьогодення. Від зародків комунікації і ораторського мистецтва, появи християнської публіцистики,появи преси та перших газет до сучасної журналістики. І ,зокрема, до появи соціальної журналістики. Спробувала з’ясувати і обґрунтувати відмінність між журналістикознавством, журналістикою та соціальною журналістикою.

Обєкт дослідження.  Об’єктами мого дослідження стали соціальні проекти у сучасних ЗМІ, у пресі, на телебаченні. Реакція людей різного віку (від 13 до 70 років) та статусу на соціальні програми.

Предмет дослідження. Основою дослідження для мене були тенденції розвитку соціальної журналістики. Сприйняття суспільством впливу на нього. Наслідки впливу на різні верстви населення.

Методи дослідження. Засвоєння літературних джерел на дану тематику, літературна база, історичний та історико-порівняльний аналіз розвитку журналістики і преси вцілому, аналіз впливу ЗМІ на суспільство, соціальне опитування людей різного віку, різного статусу і профей, спостереження та аналітика, аналіз сучасних ЗМІ, конвент аналіз газет „Факти”, Вечірні Вісті”, „Сегодня”, Комсомольская правда”, „Теленеделя”. Телепрограм „Критична точка”, „Судові справи”, „Понять Простить”, Жди менея”, „Ключовий монент”, „Танцюю для тебе”, „ТСН”, „ТСН Варта”, „Огляд преси”, Огляд преси – особистості”.

Наукова новизна. Тема соціальних досліджень дуже важлива і популярна. Майже у кожному друкованому виданні, кожній теле і радіопрограмі її намагаються вивітлювати. Правда, кожний засіб масової інформації по-своєму.

Практичне значення. Результатом досліджень можуть скористатися журналісти редакцій, котрі спеціалізуються на висвітленні соціальної журналістики, а також ті викладачі журналістських підрозділів вищих навчальних закладів, які розробляють та читають відповідні нормативні та спеціальні курси.

Апробація роботи. До друку підготовлена наукова стаття, яка повністю відображає зміст магістерської роботи.

Структура магістерського дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, підрозділів, висновків, списку використаних джерел.

 

У магістерській роботі я намагалася  підкреслити актуальність і величезний вплив журналістики на всі сфери життя суспільства. Цей вплив може бути як позитивним, спрямованим на утвердження гуманістичних ідеалів, розв'язання назріваючих конфліктів, забезпечення гармонійного розвитку соціуму, так і негативним, таким, що призводить до загострення існуючих супе­речностей, посилення дестабілізації і навіть до виникнення воєн. Вели­чезне значення журналістики в суспільному житті накладає тягар що­денної моральної відповідальності на кожного представника цієї про­фесії, зобов'язує його служити правді, а не особам, шукати істину, а не покровительства можновладців, і завжди пам'ятати про гуманізм як найважливішу засаду журналістики.

Ефективність діяльності ЗМІ має дві головні сфери вияву:  у сфері духовній, у свідомості великих соціальних груп та окремих людей та у їхній поведінці і вчинках. Відповідно до цього правомірно говорити й про два типи ефективності: духовну та практичну, а також про дві групи її критеріїв. Критеріями ефективності духовної є: знання;  моральна активність; переконання.

За допомогою журналістики споживачі інформації створюють у своїй свідомості образ світу, дізнаються про події в своїй батьківщині й за рубежем, фор­мують свою історичну свідомість, виробляють реакцію на сучасні політичні події. Серед наших співгромадян є велика кількість людей, що, завершивши свою середню, а, можливо, і вищу освіту, користуються надалі лише засобами масової інформації для примноження своїх знань. Дорожнеча книги й зруйнування державних каналів її циркуляції в Україні призвели до того, що вона стає важко доступною, перетворюється на предмет розкоші. Натомість інформація, що вільно надходить до громадян каналами масової комунікації, служить для багатьох з них єдиним вікном у світ, втамовуючи жагу пізнання, стаючи надійним руслом, у якому здійснюється їхня гносеологічна діяльність. З другого боку, ставлення читачів до газети також формується залежно від того, наскільки вона задовольняє їхні пізнавальні інтереси, служить засобом розширення загального світогляду людини.

Журналістика бере активну участь у формуванні моральної позиції своїх читачів, глядачів або слухачів, формує їхнє уявленнями про добро і зло, вчить розрізняти й шанувати перше й протистояти другому. Роль соціального журналіста, що роз'яснює й переконує, на живих і свіжих прикладах показує цінність моральної активності, завжди відзначала вітчизняний тип журналістики.

Провідним критерієм духовної ефективності ЗМІ є переконання. У цьому понятті органічно з'єднані наслідки раціонального пізнання об'єктивної дійсності та емоційного ставлення до неї. Переконання — це стрижень особистості, серцевина світогляду людей. Виявляється пе­реконання як непорушна впевненість у непохитності певних поглядів, засад, ідеалів. Переконання реалізуються як у сфері політики, ідеології, суспільної дійсності, так і в приватному житті, моралі, художніх уподобаннях. Із переконання вже безпосередньо виростає характер поведінки суспільства та формуються його вчинки.

←Попередня Наступна→
1 2 3 4 5
Соціальна журналістика 3.6 з 5 на основі 7 оцінок від 7 користувачів