Стан та державне регулювання кредитування економіки

Оцінка
Скачати

Реферат на тему:

«Стан та державне регулювання кредитування економіки»

                                                 

ЗМІСТ

Вступ. Становлення і зміцнення банківської системи України  

1. Грошово-кредитне регулювання                                                     

2. НБУ якорган банківського регулювання та нагляду                             

3. Розвиток кредитних відносин в Україні в перихідний період                  

4. Висновки                                                                                     

5. Додатки                                                                                         

6. Література                                                                                              

Вступ. Становлення і зміцнення банківської системи України

Успіх реформування економіки визначає ефективна робота фінан­сово-кредитного комплексу, основою діяльності якого є банківська система.

Становлення незалежної банківської системи в Україні розпоча­лося з прийняття Верховною Радою України Закону «Про банки і бан­ківську діяльність» (20 березня 1991 р.). Закон започаткував створен­ня Національного банку України на базі українського республікансь­кого відділення Держбанку СРСР. Національний банк юридично став центральним банком нашої держави.

Основою формування банківської системи України стала класич­на дворівнева банківська система.

Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та недепозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами.

За станом на 1 грудня 2003 року в Україні зареєстровано 179 банків, у тому числі за участю іноземного капіталу 20 (7 банків з 100 % іноземним капіталом). Фактично діють 158 банки з загальним обсягом статутного фонду понад 7.317 млрд. гривень. Обсяг статутного фонду у розрахунку на 1 діючий банк складає близько 46.3 млн. гривень.

Найбільші з них: Промінвестбанк, "Приватбанк", Укрексімбанк, "Аваль", Ощадбанк України, Укрсоцбанк.

З січня 1998 року банківська система України перейшла на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку і статистики.

Надійність і стабільність роботи банківської системи є одним із найважливіших факторів стійкості й ефективності національної еко­номіки. Становлення банківської системи із Україні, як і в інших краї­нах із перехідною економікою, відбувається в умовах відсутності пов­ноцінних ринкових відносин.

Для розвитку банківської системи в Україні характерні дві проти­лежні тенденції-диверсифікація та об'єднання банків. Розвиток бан­ківської сфери в такому напрямі дає змогу створювати конкурентоспроможну банківську систему, яка відповідає економічним завданням. Останніми роками процес формування банківської системи, удоскона­лення грошово-кредитної політики, пошуку дієвого інструментарію і механізмів контролю роботи комерційних банків фактично триває.

Аналіз діяльності банків свідчить про загострення їхніх фінансо­вих проблем, що зумовлені:

· загостренням кризи в економіці і насамперед у сфері вироб­ництва

·  відсутністю виробленої стратегії і тактики роботи в ринкових умовах

              1. Грошово-кредитне регулювання

Грошово-кредитна політика є оперативним і гнучким доповнен­ням політики бюджетної. Світова практика свідчить, що за її допомо­гою держава впливає на грошову масу та відсоткові ставки, а вони, відповідно на споживчий та інвестиційний попит.

Грошово-кредитна політика грунтується на принципах монетаризму і має низку переваг над фіскальною політикою. Негативні момен­ти полягають у тому, що ця політика непрямо впливає на комерційні банки з метою регулювання динаміки пропозиції грошей, а тому не може безпосередньо змусити їх зменшувати чи збільшувати кредити.

Головною функцією центрального банку кожної держави  є регулювання грошової маси, забез­печення її відповідності масі товарів і підтримки таким чином стійкої купівельної спроможності грошей, що є дуже важливою умовою нор­мального функціонування ринкового механізму.

Фінансова політика центрального банку зумовлена станом еконо­міки. Якщо економічна активність на ринку погіршується і відбува­ється спад виробництва, скорочення робочих місць, центральний банк робить спробу збільшити грошову масу і кредит. Якщо ж витрати стають загрозливо збитковими, унаслідок чого зростають ціни і вивіль­няється багато робочих місць, він робить усе можливе, щоб зменшити грошову масу і кредит».

Завдання грошово-кредитної політики в Україні - забезпечити фі­нансову стабільність, поступово знизити інфляцію, вивести економіку з кризи.

В Україні державне грошово-кредитне регулювання провадить Національний банк України, який виконує функції загальнодержавної резервної системи. Державне регулювання грошово-кредитної сфери можна застосувати у тому випадку, коли держава через центральний банк здатна впливати на масштаби та характер приватних інституцій, оскільки в розвинутій ринковій економіці саме вони є визначальною складовою усієї грошово-кредитної системи.

Головне завдання Національного банку України - створення умов неінфляційного розвитку економіки держави. Виникнення цього завдання зумовлене відокремленням торгівлі грошима від торгівлі товарами і відносною самостійністю кожної з них. Національний банк впливає на процеси формування попиту і пропозиції позичково­го капіталу, проводить емісію, грошово-кредитну політику, забезпе­чує концентрацію тимчасово вільних чи обов'язкових резервів інших банків.

←Попередня Наступна→
1 2 3 4 5