Страхування

Оцінка
Скачати

Київський державний лінгвістичний університет

Гуманітарний інститут

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

НА ТЕМУ:«Страхування»

Студент ІІ-го курсу сп. менеджмент

 

КИЇВ - 1999

Зміст

1.  Які права і обов’язки є у страховика і страхувальника?________ 2

2.  Розкрийте процедуру перестрахування і співстрахування.______ 3

3.  Назвіть страхові ризики із сфери підприємництва._____________ 4

Згідно з нормами Декрету «Про страхування», страховик зобов’язаний:

1) ознайомити страхувальника з умовами страху­вання;

2) як тільки стане відомо про настання страхового випадку, негайно вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхової суми або страхового відшкодування страхувальнику;

3) при настанні страхового випадку здійснити ви­плату страхової суми або страхового відшкодування у передбачений договором термін. Страховик несе май­нову відповідальність за несвоєчасну виплату страхової суми (страхового відшкодування) шляхом сплати страху­вальнику неустойки (штрафу), пені, розмір яких визна­чається умовами страхування, або за згодою сторін;

4) відшкодовувати збитки, завдані страхувальнику при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами дого­вору;

5) за заявою страхувальника у разі проведення стра­хових заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна, переукласти з ним договір страхування;

6) тримати в таємниці відомості про страхувальника і його майновий стан за винятком випадків, передба­чених законодавством України.

Умовами договору страхування можуть бути також інші передбачені обов'язки страховика.

В свою чергу страхувальник зобов'язаний:

1) своєчасно робити страхові платежі;

2) при укладанні договору страхування надати інфор­мацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;

3) повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового ви­падку;

5) повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування. У разі смерті страхувальника-громадянина, який ук­лав договір майнового страхування, права і обов'язки страхувальника переходять до особи, яка одержала це майно в спадщину.

В інших випадках права і обов'язки страхувальника можуть перейти до іншого громадянина або юридичної особи лише за згодою страховика, якщо інше не перед­бачене договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третіх осіб, його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства пок­ладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів застрахованих.

Якщо в період дії договору страхування страхуваль­ник втрачає права юридичної особи внаслідок реорга­нізації, то права і обов'язки, що випливаюгь з договору страхування, переходять до правонаступника страхуваль­ника за згодою страховика.

Якщо в період дії договору страхування страхуваль­ника-громадянина визнано судом недієздатним або таким, у якого обмежена дієздатність, то права і обо­в'язки страхувальника переходять до його опікуна або піклувальника. При цьому дія договору страхування цивільної відповідальності припиняється з часу втрати або обмеження дієздатності.

Страховик має право відмовити у виплаті страховик сум (страхового відшкодування) у випадку, коли мають місце:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням громадянського обов'язку або захисту майна, життя, здоров'я, честі та гідності громадян. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України;

2) вчинення страхувальником-громадянином або ін­шою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивих ві­домостей про об'єкт страхування;

4) отримання страхувальником відповідного відшко­дування збитків за майновим страхуванням від особи, винної за заподіяне;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних :на це причин або створення страховиком перешкод у вивченні об­ставин, характеру та розміру збитків;

6) інші випадки, передбачені законодавчими актами.

Умовами договору страхування можуть бути назначені інші обставини для відмови у сплаті страхових гум, якщо це не суперечить законодавству України.

Рішення про відмову у виплаті страхових сум прий­мається страховиком та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обгрунтуванням причин відмови.

Відмова страховика у виплаті страхових сум може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

До страховика, який виплатив страхове відшкоду­вання за договором майнового страхування в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страху­вальник або інша особа, що одержала страхове відшко­дування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В основі перестрахування — договір, у відповідності з яким одна сторона — страховик — передає повністю чи частково страховий ризик (групу страхових ризиків пев­ного виду) іншій стороні — персстраховику. Він, в свою чергу, приймає на себе зобов'язання відшкодувати стра­ховику відповідну частину виплаченого страхового від­шкодування.

Сама операція, пов'язана з передачею ризику, на­зивається цедируванням ризику, або перестраховочною цесією. В цьому зв'язку страховика, що передає ризик, називають цедентом, а перестраховика, який його прий­має,— цесіонарієм.

Можлива і передача ризику, що прийнятий даним перестраховиком від цсдента, повністю або частково ін­шому страховому товариству. Наступна передача перест-раховочного ризику називається ретроцесією, а страхова компанія, яка передає ризик в перестрахування третьому учаснику, ретроцедентом. В свою чергу, страхове то­вариство, що приймає ретроцедируваний ризик,— ретроцесіонарієм.

←Попередня Наступна→
1 2